Ще одна зіргуйя. Тонтон Максим ніколи не робив стільки за такий короткий час. Він виконав свій зворотній рух… з небуття до раю. Мандрівники не встигли навіть помріяти, як уже були зовні.

« Боюсь, що вона хоче мою півмісяць для себе », — подумала Мерилін, випадково озираючись на Анрі. Той саме в тисячний раз відповідав прекрасній чорношкірій жінці. Її врешті-решт почали кликати Флер, бо її часто туди відсилали.

Мерилін не хотіла бачити суперницю. Зовсім ні. Вона починала трохи ревнувати. Хоча це почуття насправді належить лише пеклу. Те, що її найбільше дратувало — це те, що вона вже не знала, чи Анрі був їй призначений.

Вона тепер мала сумніви. — Чи не помилився Пелюр? Вона довго чекала, перш ніж наважитися повірити, що зможе спокійно гуляти в раю поруч зі своїм супутником! Своїм півмісяцем! Вона мріяла об’єднатися через Лулюм. Невже це була лише ілюзія, що вже розвіювалася?

« Як я можу його звинувачувати? » — подумала вона, згадуючи про розгубленість, несвідому втрату, якої, мабуть, зазнала Флер. Адже вона й сама пережила щось подібне, хіба ні?

— До речі, треба знайти рішення для Флер. Якщо ми їй не допоможемо, вона може опинитися в біді, — підняла питання Мерилін, уявляючи собі, що якби Флер нарешті прозріла, це вплинуло б і на її власне сприйняття Анрі.

— Ви мене на це наштовхуєте, Мерилін. До речі, де вона? Здається, вже давно вона не приходила допитувати мене, — додав Анрі, який ішов з Тонтоном Максимом поруч із білявою жінкою.

— Ми могли б відправити демонів, яких ми зустрінемо і які ще не були благословенні, до шостого неба? — додали Распутін і Келеміті Джейн, які до них приєдналися. Їм там, напевно, буде краще, ніж у пеклі. Шосте небо — це, мабуть, не так уже й погано. Втім, можливо, краще дотримуватись початкового плану.

— Шосте небо?… Шосте небо, справді, це щось знайоме. Хіба це не стара легенда, яку будь-яка розумна істота в раю мала би давно забути. Що я кажу?!… давно, — сказав, з’являючись, Тонтон.

— Це ж був лише жарт! Ви ж знаєте, що його не існує, — додали Пелюр і Ґюлі-ґюлі, прилетівши й одразу долучившись до розмови. Нам би дуже хотілося побачити його, бо це задовольнило б нашу вічну цікавість — і мою, і моєї дружини. До речі, ми ще не представилися… Ґюлі-ґюлі, дозволь познайомити тебе з Мерилін Монро, Анрі Тутреком, Тонтоном Максимом і півмісяцями, імена яких я забув.

— А ви, Тонтоне, ви знаєте про цю легенду про шосте небо?

— Плітки, які доповнюють цю легенду, кажуть, що достатньо подмухати на землю, копаючи її. Але це дозволено лише тим, хто має проникливе розуміння закритих істин. Що я кажу?!… інстинктивне розуміння речей.

— А я маю це! — гордо заявив Анрі, який одразу почав дути й копати землю, щоби відкрити зовсім поруч шосте небо. Один за одним вони зазирали в отвір і бачили ефірний рівень нижче — лише на два метри глибше. Потім вони поставили камінь, щоб закрити вхід. Аби Флер, коли повернеться, туди не впала.

— Як це дивовижно! Ми б ніколи не наважилися повірити в таке, — сказала пара ангелів.

Пелюр забував про інстинктивне розуміння речей Анрі Тутрека.

Хіба не кажуть, що в кожній легенді є доля правди? — «максимізував» Тонтон Максим. А тепер переходимо до другої фрази плану. Що я кажу?!… до другого етапу. І, можливо, нам пощастить вирішити проблему Пльор… Що я кажу?!… Флер.